Узі щитовидної і паращитовидних залоз

admin

Можливі причини порушень:

· Дефіцит кальцію в організмі.
· Спадкова схильність.
· Хірургічне втручання на щитовидній залозі.
· Курс хіміотерапії і опромінення.
· Нестача вітаміну Д.
· Виникнення кістових утворень і пухлин.
· Ниркова недостатність.
· Зниження імунітету.
Задумайтесь про проведення УЗД, якщо у вас є ці сприятливі фактори, рання діагностика дозволить не допустити розвиток захворювання, і виключити ускладнення.
Основні показання до УЗД паращитовидних залоз
Проблеми в роботі цих залоз можна з’ясувати за допомогою стандартного біохімічного аналізу крові, підвищений кальцій буде служити показанням до діагностики. Також варто звернутися до лікаря якщо ви протягом року ламали кістки кілька разів, стали випадати волосся, з’явилася дратівливість і підвищена пітливість.

Як проводиться дослідження

Підготовки до процедури не потрібно, але на обстеження пацієнту бажано прийти натще. Це пов’язано з тим, що при сильному тиску датчика ультразвукового апарату на передню частину шиї можлива поява блювотного рефлексу.

Методика проведення процедури:

Пацієнта укладають на кушетку спиною вниз і підкладають йому під плечі подушку, щоб поліпшити доступ апарату до досліджуваного органу.
На шию наносять спеціальний гель, добре пропускає ультразвукові хвилі.
Лікар починає водити датчиком по шиї (можливі неприємні відчуття від тиску). Ультразвукові хвилі проникають в тіло пацієнта і відбиваються від найбільш щільних органів. Спеціальний прилад їх вловлює і передає на комп’ютер, який обробляє сигнали і виводить зображення на монітор.
Проводиться оцінка місця розташування органу, його розмірів, маси і об’єму. Оцінюється кровотік в залізистої тканини і оглядається область навколо неї.
При підозрі на онкологічне захворювання діагност проводить тонкоголкової біопсію органу. Вилучений зразок тканини буде відправлений до лабораторії для дослідження під мікроскопом з метою встановлення клітинного складу.

Проводять УЗД паратиреоїдних залоз на ультразвуковому апараті з високою частотою (від 5 до 10 МГц). Процедура триває 15-20 хвилин. Після ультразвукового дослідження готується діагностичний висновок.

симптоми

Існують основні характерні ознаки, згідно з якими лікар може припустити наявність патології і призначати для диференціації діагнозу УЗД щитовидної і паращитовидної залоз.

Відхиленнями, які виникають в організмі при патологіях в ПЩЗ, є:

ослаблення і порушення структури кісток;
патології, що розвиваються в кістках або суглобах;
втома і сонливість;
постійна слабкість, мігрені і сильні головні болі;
низький імунну відповідь організму;
низький рівень вітаміну D і кальцію в організмі;
швидка втрата ваги.

Також слід враховувати і основні симптоми, які проявляються при порушеннях в роботі ПЖЩ:

алопеція;
висока нервозність, збудливість;
підвищене потовиділення;
порушення в диханні (задишка);
спазмування і судоми, що відбуваються в кінцівках;
порушення зору;
розхитування і випадання зубів;
розшарування, витончення нігтів.

Також перед процедурою важливо брати до уваги наявність у пацієнта, частіше дитини, відхилень у розвитку (фізичний, психічний, розумовий).

Після проведення діагностики ультразвуком фахівець може підтвердити або спростувати попередньо виставлений діагноз.

Механізм проведення УЗД

Пацієнт приймає горизонтальне (рідше сидяче) положення (животом). Для зручності йому під плечі підкладається валик або подушка. Для забезпечення кращого доступу до паращитовидної залози лікар може попросити пацієнта закинути голову.
Досліджуваний ділянку змащується гелем, пропускає ультразвукові сигнали. Лікар проводить датчиком з досліджуваної області. Посилаються датчиком ультразвукові хвилі проникають крізь шкіру і тканини до паращитовидних залоз і в різному ступені від них відображаються.
Відображення хвиль ультразвуку реєструється спеціальним приладом, кожен сигнал проходить обробку і з’являється на зображенні монітора.

При появі сумнівів щодо поставленого діагнозу існує можливість паралельно з УЗД-діагностикою застосувати тонкоголкової біопсію.

Метою проведення УЗД є не тільки діагностика, а й оцінка тяжкості виявленої патології, і пошук оптимального алгоритму її лікування.

Кровотік в щитовидній залозі на УЗД

Кожна частка щитовидної залози кров’ю верхньої і нижньої щитовидної артеріями. Верхня щитоподібна артерія (a. Thyroidea superior) відходить від зовнішньої сонної артерії у її початку. Артерія підходить до верхнього полюса частки і ділиться на задню і передню гілки. Задня гілка спускається по задній поверхні залози і анастомозирует з аналогічною гілкою нижньої щитовидної артерії (задній поздовжній анастомоз). Передня гілка йде вниз по передній поверхні залози і у верхнього краю перешийка анастомозирует з однойменної артерією протилежного боку (поперечний анастомоз). Нижня щитовидна артерія (a. Thyroidea inferior) відходить від щітошейного стовбура (гілка підключичної артерії), підходить до задньої поверхні частки і ділиться на ряд гілок, які кровопостачають задню поверхню.

Щитовидна залоза в режимі КДК

Здорова щитовидна залоза має васкуляризацию 0-3 бали. Посилення кровотоку до 4-5 балів зустрічається тільки при патології.

0 балів – кольорові пікселі на зрізі частки не визначаються;
1 бал – поодинокі кольорові пікселі переважно по периферії зрізу;
2 бали – поодинокі кольорові пікселі переважно в товщі зрізу;
3 бали – поодинокі кольорові пікселі по периферії і в товщі зрізу;
4 бали – множинні кольорові пікселі по всьому зрізу частки;
5 балів – величезна кількість зливаються кольорових ехосигналів по всьому зрізу.

Малюнок. Оцінка щитовидної залози в режимі КДК: 2 бали (1, 2), 3 бали (3, 4), 4 бали (5, 6) і 5 балів (7, 8).

Причини і симптоматика патологічного розвитку паращитовидной залози

Ключовими ознаками, що вказують на будь-які порушення, є:

Загальна слабкість організму, стомлюваність;
Хворобливість суглобів і кісткових тканин;
Мимовільна втрата ваги;
Зниження міцності кісток;
Брак кальцію і вітаміну D, що носить хронічний характер;
Збої імунної системи;
Генетичні чинники.

Пацієнти, які страждають захворюваннями паращитовидной залози, найчастіше скаржаться на судоми, оніміння і спазми кінцівок, підвищену дратівливість, порушення дихання, облисіння, ламкість нігтів, посилене потовиділення, мігрені. Наявність захворювань околощітовідной залози підвищує можливість розвитку офтальмологічних захворювань, зокрема катаракти.

Якщо патологія паращитовидной залози, виражена в хронічному кальциевом дефіциті, наявний у дитини, то вона ускладнює його розумовий, фізичний і психічний розвиток.

Крім вищеназваних причин, хвороби паращитовидної залози можуть бути викликані минулими операціями щитовидної залози, а також променева терапія. При наявності виразок, каменів в нирках і переломів кісток настійно рекомендується пройти медичне обстеження на предмет визначення рівня кальцію в організмі.

УЗД паращитовидних залоз: у чому плюс?

Точність результатів, отриманих від цієї неінвазивної процедури, досягає 75%. Цей показник досить високий і дає можливість (поряд з іншими аналізами) виявити наявність патології.

Позитивні моменти від УЗД:

не робить шкоди для здоров’я;
невисока ціна, якщо порівнювати з іншими методами (сцинтиграфія, КТ, МРТ паращитовидной залози);
швидкість проведення (близько 25-25 хвилин);
маніпуляція може бути виконана в день звернення до фахівця;
немає протипоказань до виконання.

Ніякої попередньої підготовки до УЗД не потрібно, виняток становить процедура з додаванням контрасту. Про це повідомляє лікар на прийомі і розповідає основні заходи і методику.

Якщо у пацієнта вже є виконані аналізи по ПЩЗ, слід їх взяти з собою на прийом до лікаря. Це дасть можливість розподілити етапи перевірки і додатково провести необхідні аналізи, щоб швидше виявити передумови розвитку патології.

Важливо! Людям у віці і дітям до проведення УЗД (приблизно за 2-3 години) не рекомендується приймати їжу. Це пов’язано з тим, що при впливі на область горла датчика, можливий блювотний рефлекс.

розшифровка результатів

Розшифровкою результатів займається лікар, який направив пацієнта на ультразвукове дослідження.

виявляються патології

За допомогою проведеного ультразвукового обстеження можна виявити:

дістопію (аномальне розташування залоз);
аплазию (відсутність або недорозвиненість органа);
гіперплазію (надмірно розрослася железистую тканину);
пухлини (кісти і аденоми).

УЗД околощитовідних залоз малоинформативно в порівнянні з іншими методами діагностики, оскільки показує тільки такі патології, які тягнуть за собою зміну розмірів органу і його ехогенності (здатності пропускати звук).

Норма розмірів органу у чоловіків і жінок

Розміри паращитовидних залоз у жінок менше, ніж у чоловіків. Але показники норми для дорослих встановлені без урахування статі пацієнта. Вони наведені в таблиці нижче.

Поздовжній розмір (мм) Поперечний розмір (мм) Товщина (мм) Нижня межа норми Верхня межа норми

4	3	1,5
8	4	3

Кожна залоза важить від 50 до 90 мг. Загальна маса залозистої тканини коливається в межах 200-350 мг.

Показання та протипоказання

У нормі паращитовидні залози на УЗД через маленьких розмірів і щільності, ідентичною тканини щитовидки, проглядаються погано. При недорозвиненості органу виявити його майже неможливо. З цієї причини ультразвукове дослідження проводять найчастіше при підозрі на надмірне розростання залозистої тканини і підвищене вироблення гормонів.

Показання до процедури:

підвищений вміст кальцію в крові;
остеопороз невідомого походження;
відкладення кальцієвих солей в різних органах і системах;
контроль ефективності лікувальних заходів, що проводяться при гиперпаратиреозе;
контроль введення голки в орган при біопсії околощітовідной залози;
підозра на новоутворення злоякісного характеру;
сечокам’яна хвороба неясного походження.

Протипоказань до проведення дослідження немає. УЗД паращитовидних залоз не можна проводити тільки пацієнтам, які мають механічні пошкодження шкіри або запальні захворювання на передній частині шиї.

Ехоструктури щитовидної залози на УЗД

Ехоструктуру щитовидної залози оцінюють як однорідну або неоднорідну. Однорідна тканина характерна для здорової щитовидної залози, а також для початкових стадій дифузного нетоксичного зобу. Ехоструктури описується як неоднорідна при очаговом або дифузному розташуванні фокусів різної ехогенності.

Дифузно неоднорідна ехоструктури щитовидної залози при АІТ

малозміненому тканину – на тлі нормальної паренхіми визначаються гіпоехогенние включення (2-4 мм);
змінена тканина – на тлі зниженої ехогенності визначаються гіпоехогенние включення (4-6 мм);
різко змінена тканина – на тлі загального зниження ехогенності визначаються майже анехогенние вогнища і гіперехогенние структури різної величини і форми.

Малюнок. На УЗД пацієнт з аутоімунний тиреоїдит. На тлі нормальної паренхіми у великій кількості гіпоехогенние вогнища (3-5 мм) з чітким контуром. Вогнища ізоехогенние до тканини слинних залоз поки не залучені в запалення; в різко гіпоехогенних фокусах запалення максимально виражено; в гіперехогенних структурах відбулося заміщення паренхіми на сполучну тканину.

Навіщо обстежити паращитовидні залози на УЗД?

При відображенні ультразвукових хвиль від приймального датчика, лікар отримує повну картину стану ПЩЗ, її положення, розміри, особливості кровопостачання та ін. УЗД щитовидної залози і паращитовидних залоз, також як і інші інструментальні або лабораторні дослідження, призначає тільки фахівець при наявності певних відхилень в роботі організму пацієнта. Як проводиться діагностика і лікування відхилень в роботі залози, читайте в статті.

Основними показаннями можна вважати наступні:

остеопороз, який має Незбагненне походження;
наявність в тканинних структурах кальціната;
підтвердження підозри наявності в залозі пухлини (наприклад, аденоми паращитовидної залози);
сечокам’яну хворобу;
для діагностики стану пацієнта після проведення терапії гиперпаратиреоза;
високий рівень кальцію в плазмі;
ураження тканин органу (ектопічне).

Важливо брати до уваги, що вищенаведені відхилення можуть бути присутніми в прихованій формі, тому УЗД може призначатися фахівцем при наявності у пацієнта певної симптоматики.

Суть процедури УЗД паращитовидной залози

Ультразвукове дослідження паращитовидних залоз являє собою неінвазивну процедуру. УЗД характеризується безболезненностью, нешкідливістю і відсутністю протипоказань. Даний вид дослідження можна проводити в день звернення пацієнта до медичного закладу. Тривалість процедури становить близько 20 хвилин.

Якась спеціальна підготовка до процедури УЗД-діагностики не потрібно. Фахівці рекомендують взяти з собою на УЗД результати раніше виконаних аналізів і обстежень – це може полегшити інтерпретацію результатів УЗД.

Тим часом, пацієнтам (особливо дітям і літнім людям) доцільніше проходити обстеження на голодний шлунок: це дозволить запобігти можливому напад блювотного рефлексу, викликаний надто сильним натисканням датчика на горло.

Ехогенності щитовидної залози на УЗД

Оцінити ехогенність щитовидної залози можна в порівнянні з м’язами шиї, селезінкою і привушної слинної залозою. У нормі ехогенність м’язів значно нижче, а селезінка близька, але не ідентична щитовидній залозі. Околоушная заліза найбільш підходить для оцінки ехогенності.

Малюнок. Ехогенності селезінки (1), щитовидної (2) і привушної (3) залози.

Малюнок. При аутоімунному ураженні ехогенність щитовидної залози знижується і наближається до м’язів шиї. отри тут.

переваги УЗД

Відсутність рентгенівського і радіаційного випромінювання гарантує абсолютну безпеку УЗД-діагностики;

Від інших видів обстеження (МРТ, сцинтиграфія) УЗД відрізняється доступністю і цінової демократичністю;

Параметри чутливості УЗД-діагностики коливаються в широкому діапазоні в 58-75%.

Обсяг щитовидної залози на УЗД

Обсяг щитовидної залози дорівнює сумі обсягів правою і лівою частки, перешийком нехтують. Потрібно вивести поздовжнє і поперечне зображення частки щитовидної залози в площині максимального перетину. Вимірюють довжину, висоту і ширину кожної частки. Обсяг частки щитовидної залози більшість УЗД-апаратів обчислює за формулою для еліпсоїда обертання: Довжина * Висота * Ширина * π / 6, де π / 6 = 0,523.

Досліджуючи трупний матеріал, в 1984 році Brunn обчислив поправочний коефіцієнт, найбільш точно відповідав реальному обсягу щитовидної залози – 0,479 (замість 0,523).

Якщо тиреоїдний об’єм більше норми – це гіперплазія, а якщо менше норми – гіпоплазія. Коли обсяг залози біля верхньої межі норми, враховують передньо-задній розмір перешийка: якщо перешийок більше 3 мм до 10 років або більше 5 мм після 10 років, то залозу визнають збільшеною.

Обсяг щитовидної залози залежить від статі, віку і місцевості. Нормальний об’єм щитовидної залози у дітей і дорослих дивись тут.